- набуток
- -тку, ч.Те, що набувають працею, затрачуючи силу та енергію. || Те, що неподільно належить кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набуток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
набуток — надмір, надлишок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надбання — (те, що хто н. здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної царини те, що хто н. здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому), здобуток, набуток … Словник синонімів української мови
набыте — надбання, набуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
набыток — набыток, набиток набуток, придбання; прибуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
прибыток — скінія; церква; намет, костьол, набуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів